Автор сайту | Вхід | Реєстрація                                                   Середа, 22.11.2017, 18:39 Гость
Головна Реєстрація Вхід Автор сайту »
Меню сайту

Категорії розділу
НОВИНИ НА САЙТІ [0]
ВІТАННЯ [1]
НАЙБЛИЖЧІ СВЯТА [1]

МІНІ-ЧАТ

Кнопка сайту
КРИНИЧКА


Шановні колеги! Пропоную обмінятися кнопками сайтів

Нагороди на сайті
Для того, щоб отримати Сертифікат чи Диплом, який підтвердить публікацію Вашого матеріалу на сайті, заповніть форму на ФОРУМІ»

САЙТ ВІДВІДАЛИ

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
СЬОГОДНІ НА САЙТІ:
Нас відвідали:

счетчик посещений


Закінчила Коломийське педагогічне училище та Івано-Франківський педагогічний інститут(тепер Прикарпатський  університет)   філологічний факультет (російська  мова та література)    


                             


            

Кожна людина, проживши своє життя, залишає певну згадку про себе на цій землі: хто на віки збудував прекрасні архітектурні
споруди, хто створив чудові художні полотна, хто був покликаний навчати і виховувати, а хто своєю повсякденною працею, звичайною і водночас такою
потрібною, вносив свій вклад у швидкоплинний потік життя. Всі ці люди в усі часи творили добро — добро для кожного, добро для всіх, добро для
народу.

         
Слово «добро» може мати дещо інше значення, коли приносимо добро ласкавою усмішкою, добрим чуйним словом. Тоді і люди, і оточуючий світ стануть добрішими.

             
Як важко в наш час достукатись до людських сердець, щоб допомогти їм зрозуміти вічне і найцінніше добро — благородні почуття людини.
Прислухаймось до свого серця, душі і совісті. Може, це нам допоможе.

            
Приносимо добро — і на душі стає тепло і приємно. Дістаємо задоволення і від подяки людей. Але коли добро йде не від щирого серця, а тільки заради цієї ж подяки, то ні самі, ні інші не отримуємо щастя.
            
Згадаймо, скільки письменників присвятили свою творчість народові, Батьківщині. Багато з них загинули від жорстокої руки катів, не одні поневірялись на чужині у вигнанні, але ніхто не відрікся творити добро — приносити людям користь своєю працею. Це Т, Шевченко, Леся Українка, І. Франка, В. Стус, І. Драч, В. Симоненко та інші. Як гаряче любили вони свою землю, свій народ, рідну мову.
                      
 

Хіба чекати плати за добро?
Нехай в руці зламається перо,
Нехай твоя зламається рука,
Що за добро добра собі чека!

Добро твориться просто – ні за так.
Так, як цвіте і опадає мак,
Як хмарка в’ється і сміється пташка,
Як трудиться мурашка-горопашка.

Хай сіє зерна скрізь метка рука,
І в океан добра тече ріка,
І не зросте із нього ковила…
Лиш так змагаймо океани зла…

Автор: Іван Драч
 

Берімо приклад з цих велетів духу і постараймося хоч трішки бути схожими на них. Сіймо добро і тоді зберемо чудовий урожай: добробут, щастя. Щодня, щогодини потрібно творити людям добро, бо життя таке коротке: здається, в одні ворота ввійшов, в інші вийшов, а за плечима стукає вже старість. А на схилі віку будемо самі себе запитувати: яку згадку ми залишили про себе? Що хорошого ми зробили людям? Й інколи нелегко дати щиру відповідь самому собі на це запитання.              

Тож поспішаймо творити добро! Доброю справою, щирим ставленням, своєю усмішкою, допомогою у важку годину ми приносимо людям радість, а значить — творимо добро. І в цьому розумінні основне значення цього слова.
            
Сіймо, творімо добро! Бо його ніколи не забувають люди. Бо без нього в нас ніколи не буде до ближнього любові, адже вона породжується не злом, не ворожістю, а тільки добром. Надовго залишиться наше добро в пам'яті і серцях людей. І це продовжить наше життя тут, на цій квітучій землі.
Вкладаймо всю свою душу щодня у своє життя, щоб на схилі віку нам не було за що картати себе, щоб не було соромно за недобрі і необдумані свої вчинки перед дітьми.      

Шануймо своїх батьків, бо вони все своє життя, всю свою працю віддають нам — своїм дітям. Як будемо ставитись до батьків, до інших людей, як будемо виховувати своїх дітей, таке ставлення відчуємо в старості. Добро, яке даруєш іншим,
повертається.




 

         
Мої школярики… Вони такі різні: за зростом, за виразом обличчя, за кольором оченят і  волосся. І водночас вони такі схожі, бо бачу в їхніх оченятах завжди цікавість, і кожен з них так хоче, щоб на нього звернули особливу увагу, щоб його сьогодні похвалили. Я розумію, яку чудову, потрібну, важливу, але водночас і важку професію я обрала. Знаю, скільки зусиль потрібно прикладати у своїй роботі, щоб виховати справжню Людину.
               

Школа – дивовижна країна, де сьогоднішній день не схожий на вчорашній, де кожна мить - це пошук нового, незвіданого, цікавого, де немає місця для нудьги, ліні, чвар  і образ. Вчитель тут – керманич, «вічний двигун». Тут повсякчас треба бути цікавим для оточуючих і залишатися таким завжди, бути «вічним двигуном» і генератором ідей та задумів. В ній треба жити й творити. Тому в цій країні уживаються лише найстійкіші, самі терплячі, щирі, відповідальні, найдобріші, найцікавіші та яскраві люди!
Якщо перестав запалювати – вступи місце палкішому, бо в  цій країні ти вже нікому не потрібен. Головні жителі цієї держави звичайно діти. Саме вони змушують вчителя  бути таким.                
Кожен урок учителя — це не лише нова сходинка на крутій дорозі в чарівну країну знань, а й школа морального, етичного, духовного зростання. Тому головна праця вчителя, як і школяра - це вчитися! «Люди перестають мислити, коли перестають читати» ,- говорив Д. Дідро, а вчитель перестає бути вчителем, коли перестає вчитися.      
Образна і дуже точна стародавня мудрість: «Учень-це не посудина, яку треба наповнити, а факел, який треба запалити», а запалити факел може лише той, хто сам горить.           
Головне в творчості вчителя – не дати згаснути Божому дару в душі дитини. Навчити  дітей, це  не означає  дати  їм максимум знань, умінь і навичок, а це означає  допомогти  їм  самим зрозуміти  суть  навчання.        

Важливо, щоб  на кожному  уроці  школяр  переживав  радість відкриття, щоб  у нього формувалась віра в свої сили. Тому кожний успіх учня  роблю  досягненням  всього  класу, подтримую ініціативу й  починання своїх  учнів, чим й намагаюсь створити  ситуацію успіху. Бути  одним цілим – ти і  діти – це мета, мабуть, кожного вчителя. А досягти її можна  лише з допомогою
кропіткої праці вчителя, до нестями закоханого в свою професію  Якщо учитель має жагуче бажання віддати, то й в школяра виникне бажання отримати. Чудовий результат виходить тільки
при співпаданні цих бажань.


 
ПОШУК НА САЙТІ

Форма входу
Гость!!! Рада Вашому візиту на сайт.


Група:
Гости
Зараз:18:39

Гостю, я рада Вашому візиту на сайт. Увійдіть під своїм іменем або зареєструйтеся!


КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
Каталог сайтов. Зарегистрировать сайт бесплатно в каталог сайтов Белый каталог сайтов Учительский портал Банк Интернет-портфолио учителей Каталог - Сайти шкіл та освітніх закладів Освітній портал Каталог webplus.info Безкоштовний каталог сайтів Добавить url в каталог ссылок. Добавить url в белый каталог Обучонок. Обучающие программы и исследовательские работы учащихся Каталог україномовних сайтів Этот сайт защищен «Site Guard» htmlka.com — помощь блогеру  Рідна школа Продленка Каталог сайтов [Довідник] для вчителів http://leontyev.at.ua " Сайт учителя інформатики Бройченка А.Г. Блог <<ВСЕ ДЛЯ ШКОЛИ>> Сайт учителя інформатики Бройченка А.Г.

Методичний портал
«Методичний пор-тал»